Дослідження виявляє новий аспект античного мистецтва: аромати як важлива складова сакральних скульптур

Недавнє дослідження, опубліковане в Oxford Journal of Archaeology, виявило раніше маловивчену особливість античного мистецтва — використання ароматичних речовин для оформлення скульптур. Археологиня Сесілія Бронс досліджувала, як восхищення статуями в античному світі значно виходило за межі візуального сприйняття і включало активну участь органів чуття, зокрема, нюху.

Відомо, що античні скульптури не були безбарвними, як це можна побачити в сучасних музеях. Наукою вже було доведено, що вони були розфарбовані яскравими кольорами, прикрашені тканинами та коштовностями. Проте, за словами Бронс, нове дослідження робить наступний крок, підкреслюючи важливість запаху у сприйнятті мистецтва.

Серед численних археологічних відкриттів, особливо цікавими є свідчення про використання ароматів для статуй богів. Цицерон, римський оратор, згадував про ритуальне помазання священних зображень ароматичними оліями. На острові Делос археологи виявили надписи, які описують аромати, що використовувалися для статуй Артеміди та Гери: оливкова олія, бджолиний віск, екстракти троянд, цитрусів та навіть мускус.

Окремо варто відзначити, що поет Каллімах описував статую єгипетської цариці Береніки II як «вологу від благоухання», що свідчить про те, що ароматизація поширювалася не лише на культові зображення, а й на портретні скульптури знакових осіб. Під час римських свят Флоралій статуї прикрашали гірляндами з троянд та фіалок, що підсилювало обонятельні ефекти.

Крім того, дослідження показало, що на бюсті Береніки II, дочки Магаса та селевкідської царівни Апами, були знайдені сліди бджолиного воску і змісту інших ароматичних речовин. Це дає підстави вважати, що скульптуру могли покривати ароматичними оліями або парфумами того часу. Одним із методів обробки статуй було ганосис — покриття восками і оліями для надання блиску та запаху. Цей процес детально описували античні автори, incluyendo Вітрувіуса та Плінія Старшого.

Додаткові докази були виявлені на Делосі, де археологи натрапили на майстерні, які, ймовірно, виготовляли аромати для релігійних ритуалів. За словами дослідників, біохімічний аналіз показав несподівані результати: те, що раніше залишалося лише теоретичним припущенням, вдалося підтвердити завдяки сучасним технологіям.

Це відкриття зміщує нашу уяву про античність і надає новий контекст для розуміння, як люди сприймали скульптури в давнину. Бронс підкреслила, що «восхищення статуями в древньому світі було не лише візуальним досвідом, але й обонятельним».

Запах, таким чином, грав важливу роль у релігійних і культурних практиках, створюючи особливу атмосферу та підсилюючи емоційне враження від мистецтва. Статуї не були простими зображеннями богів; вони могли виглядати, пахнути і, можливо, навіть відчуватися так, щоб викликати відчуття трепету та присутності.

Ці відкриття вказують на необхідність подальших досліджень в області античного мистецтва, адже взаємодія між зоровим, обонятельним і дотиковим сприйняттям може суттєво розширити наше розуміння давньогрецької та давньоримської культури. Стосовно цього аспекту, науковці весь час шукають нові дані та свідчення, які допоможуть створити більш повну картину локусів культурної пам’яті, що об’єднують в собі різноманітні сенсорні досвіди.