Виявлено обертання галактик у ранньому Всесвіті: нове дослідження ставить під сумнів традиційні уявлення про структуру космосу
Недавнє дослідження, основане на спостереженнях раннього Всесвіту за допомогою космічного телескопа імені Джеймса Вебба, здійняло нову хвилю обговорень у наукових колах, оскільки виявило несподіване явище: більшість галактик, які були досліджені, виявляються такими, що обертаються в одному напрямку. Це спостереження, яке суперечить сучасним науковим парадигмам, може означати, що ми знаходимося всередині чорної дірки, вважають автори статті, що вийшла у *Monthly Notices of the Royal Astronomical Society*.
Використовуючи можливості телескопа «Вебб», астрономи змогли заглянути в глибини минулого, спостерігаючи інфрачервоне випромінювання далеких галактик, що існували всього через 300 мільйонів років після Великого вибуху. Це дозволило науковцям отримати безпрецедентні дані про формування галактик і ріст надмасивних чорних дір.
Група дослідників з університету штату Канзас проаналізувала зображення 263 галактик, яке виявилося достатньо чітким для оцінки напрямку їх обертання. На основі сучасних космологічних теорій, які вказують на однорідність Всесвіту в усіх напрямках, не очікувалося існування переважного напрямку обертання галактик. Проте отримані результати виявили, що 40% галактик обертаються проти годинникової стрілки відносно Чумацького Шляху, тоді як 60% — за годинниковою стрілкою.
Цікаво, що галактики, що обертаються у напрямку, подібному до Чумацького Шляху, виділяються червоним кольором, тоді як галактики, що обертаються у протилежному напрямку, — синім.
Причини, які можуть стояти за цим феноменом, є предметом активних дискусій. Одна з гіпотез полягає в тому, що наш Всесвіт може бути частиною більшої чорної діри, що пояснює перевагу в напрямках обертання. «Якщо Всесвіт дійсно виник у обертовому стані, то це вказуватиме на неповноту існуючих космологічних теорій», — зазначив Ліор Шамір, доцент кафедри комп’ютерних наук у Інженерному коледжі Карла Р. Айса.
Однак дослідники також пропонують інше можливе пояснення: це може бути наслідком ефекту Доплера, згідно з яким світло змінює спектр у червоній або синій стороні в залежності від руху об’єкта. Таким чином, галактики, що обертаються в протилежному до нас напрямку, можуть виглядати яскравішими, що ускладнює їх спостереження на великих відстанях.
«Якщо це справді так, нам слід буде переглянути наші вимірювання відстаней для глибокого Всесвіту. Корекція цих вимірів може також пояснити багато інших нерозв’язних питань у космології, зокрема розбіжності в швидкостях розширення Всесвіту і надто великі ранні галактики», — додав Шамір.
Хоча результати цього дослідження відкривають нові горизонти для розуміння структури Всесвіту, знадобляться додаткові спостереження та дослідження для підтвердження або спростування отриманих даних. Це підкреслює важливість подальших наукових зусиль у вивченні космічних явищ та можливих нових теорій про природу нашого Всесвіту.
