Історичне відкриття космічного телескопа Джеймса Вебба

Космічний телескоп Джеймса Вебба здійснив історичне відкриття, вперше отримавши пряму фотозйомку діоксиду вуглецю в атмосфері екзопланет системи HR 8799. Це знакове досягнення стало можливим завдяки унікальним технологіям телескопа, які дозволили виявити слабке інфрачервоне випромінювання цих далеких світів на фоні яскравості їх зір.

Система HR 8799 та механізми формування планет

Система HR 8799, вік якої складає всього 30 мільйонів років, складається з чотирьох гігантських планет, що формувалися схожим на Юпітер і Сатурн способом — через поступове нарощування твердых ядер. Дослідники з Університету імені Джона Хопкінса звернули увагу на два основні механізми формування планет: акрецію ядра та швидкий колапс газового хмари, як це відбувається у випадку зірок. Отримані дані свідчать про перевагу першого сценарію, що, в свою чергу, дозволяє краще зрозуміти, як часто у Всесвіті зустрічаються системи, аналогічні нашій.

Важливість результатів дослідження

Результати дослідження були опубліковані в науковому журналі «Astrophysical Journal». Вони стали можливими завдяки використанню коронографів телескопа — спеціалізованих пристроїв, які блокують яскраве світло зір і дозволяють розглянути слабке інфрачервоне випромінювання планет. Аналіз атмосфер цих екзопланет виявив наявність вуглецю, кисню та заліза, що підтверджує теорію акреції ядра. Цей процес нагадує сніговий ком, який поступово накопичує тверді частинки й газ, формуючи ядро планети.

Коментарі дослідників

Вільям Балмер, астроном, який очолював дослідження, зазначив: «Виявивши ці чіткі ознаки діоксиду вуглецю, ми продемонстрували, що в атмосфері цих планет є значна частка важчих елементів, таких як вуглець, кисень і залізо». Це відкриття має важливе значення, оскільки прямі знімки екзопланет — велика рідкість у астрономії через їх невелику яскравість на фоні яскравих зір.

Телескоп та інші відкриття

Крім того, телескоп також зафіксував планету 51 Еридана b, розташовану на відстані 96 світлових років, на довжині хвилі 4,1 мікрометра, що демонструє вражаючу потужність приладів. На отриманих знімках чітко видно, що центральна зірка HR 8799 була захована за допомогою коронографа, що дозволило дослідникам краще розглянути планети, які обертаються навколо неї.

Перспективи майбутніх досліджень

«Ми сподіваємося, що наші дослідження допоможуть зрозуміти, як працює наша Сонячна система, і що ми можемо дізнатися про себе в порівнянні з іншими околицями космосу», — додав Балмер.

Вплив гігантських планет на системи

Гігантські планети, такі як ці, можуть суттєво впливати на структуру та еволюцію системи: вони можуть захищати менші планети, подібні до Землі, або, навпаки, знищувати їх, немов кулі для боулінгу. Це нове відкриття є важливим кроком у пошуках обжитих планет і в розумінні унікальності нашої Сонячної системи.

Можливості розвитку життя на екзопланетах

За даними наукових досліджень, близько 20% екзопланет у найближчих до нас зіркових систем можуть мати умови, відповідні для розвитку життя. Це відкриває нові горизонти для пошуків обжитих світів та вивчення планетарних систем, які ще лише належить дослідити.