Дослідження вчених: Стародавні данці могли долати відкриті моря для подорожей до Норвегії

Згідно з новим дослідженням Гетеборгського університету, опублікованим у науковому журналі PLOS One, існує ймовірність, що давні мешканці Данії в епоху бронзи могли перетинати відкриті моря, щоб дістатися до Норвегії. Ця робота розкриває нові перспективи щодо морських шляхів того часу та підкреслює значення навігаційних навичок у древніх культурах Скандинавії.

Дослідники встановили, що культура бронзової доби в північних регіонах Данії та південно-західної Норвегії містила численні спільні елементи, такі як артефакти, поховальні обряди та архітектурні традиції. Досі вважалося, що культурний обмін між цими територіями відбувався переважно через прибережні шляхи, довжина яких становила близько 700 кілометрів і проходила через узбережжя Данії, Швеції та Норвегії.

Однак, згідно з новою моделлю, розробленою командою вчених, існує можливість, що безпосереднє перетинання відкритого океану довжиною понад 100 кілометрів було також реальним. Учені провели симуляції подорожей з використанням реконструкції судна з Хьортспринга — великого веслового каное, датованого приблизно 350 роком до н. е. Модель враховує дані про течії, вітри та гідродинамічні властивості судна.

Симуляції показали, що мешканці бронзової доби могли безпосередньо перевозити товари з Данії до Норвегії, але це вимагало спеціалізованих суден, здатних долати хвилі до 1 метра при вітрі до 10 вузлів (близько 18 км/год). Така подорож потребувала б не лише військового прогнозу погоди, але й високих навігаційних навичок. Найімовірніше, стародавні мореплавці здійснювали подорожі у літні місяці, коли погодні умови були найбільш сприятливими.

З іншого боку, подорож уздовж берегової лінії, хоча й могла бути більш безпечною та доступною впродовж року, зазвичай вимагала більше часу та частих зупинок для поповнення запасів.

Дослідники зазначають: «Наші симуляції, що враховують характеристики суден бронзового віку, свідчать про те, що регулярні перетини відкритого моря через протоку Скагеррак, в тому числі 50 км без видимої суші, могли початися приблизно за 2300 років до нашої ери, на що вказують археологічні знахідки».

Такі висновки підкреслюють важливість мореплавства та навігаційних знань у розвитку давніх цивілізацій, а також відкривають нові горизонти для вивчення контактів між ранніми культурами Скандинавії. Дослідження також відзначає технічний прогрес в суднобудуванні того часу, який дозволив стародавнім людям подолати значні відстані, виражаючи прагнення до дослідження та обміну культурними цінностями.