Дослідження областей Стрільця С: нові висновки про формування зірок в центрі Галактики

Область Стрільця С (Sagittarius C) є одним з найекстремальніших місць у Галактиці Молочного Шляху, розташованою приблизно за 200 світлових років від надмасивної чорної діри в її центрі. Цей регіон є домом для величезного хмари міжзоряного газу та пилу, яке за мільйони років стало колискою для тисяч нових зірок.

Команда науковців з декількох університетів США та Іспанії, використовуючи дані космічного телескопа імені Джеймса Вебба NASA, проаналізувала Sagittarius C з невиданою раніше деталізацією. Отримані результати значно розширюють наше розуміння центральної частини Галактики, відомої як Центральна молекулярна зона (CMZ), де високі щільності міжзоряного газу не призводять до очікуваного звездоутворення.

Дослідники виявили, що територію Sagittarius C пронизують потужні магнітні поля, що формують довгі яскраві нитки гарячого водородного газу, подібні до спагетті. Цей феномен, як стверджують науковці, може уповільнювати процес звездоутворення в регіоні. Астроном Джон Баллі, професор кафедри астрофізики та планетарних наук в Університеті Колорадо в Боулдері, зазначає, що «це частина Галактики з найвищою щільністю зірок і величезними хмарами водню, гелію та органічних молекул — одне з найближчих місць, де умови схожі на ті, що існували в молодій Всесвіті».

Згідно з дослідженням, магнітні поля в Sagittarius C мають принципово відмінну форму та вигляд у порівнянні з іншими регіонами звездоутворення, розташованими далеко від галактичного центру, підкреслює астроном Семуель Кроу з Університету Вірджинії.

Важливість дослідження полягає в тому, що воно проливає світло на складні процеси народження та загибелі зірок у Молочному Шляху. Зірки формуються в «молекулярних хмарах», де спостерігається накопичення газу та пилу. Найближча до Землі така область — туманність Оріона, в якій молекулярні хмари з часом стискаються, сприяючи формуванню нових зірок. Однак активні зони звездоутворення часто є короткочасними, оскільки випромінювання нових зірок може розсіювати хмари, позбавляючи їх матеріалу, необхідного для створення нових зірок. Вважається, що наше Сонце могло виникнути в такому кластері.

Область Стрільця С відрізняється своєю унікальною структурою: тут виявлено десятки яскравих ниток плазми — гарячого газу заряджених частинок. У центрі Галактики розташована надмасивна чорна діра, чия маса у чотири мільйони разів перевищує масу Сонця. Рух газу навколо неї може розтягувати та посилювати прилеглі магнітні поля, формуючи плазму Sagittarius C.

Незважаючи на те, що центральні області Галактики є колискою для нових зірок, наявні дані свідчать про те, що зірки в цьому регіоні повинні утворюватися швидше, ніж це спостерігається. Існує припущення, що в Центральній молекулярній зоні магнітні сили досить сильні, щоб протистояти гравітаційному колапсу молекулярних хмар, обмежуючи темпи звездоутворення.

Проте, час області Стрільця С, можливо, невпинно спливаює. Зірки вже розігнали більшість молекулярного хмари, і воно може зникнути протягом кількох сотень тисяч років, що ставить під загрозу формування нових зірок у цьому унікальному регіоні Галактики.

Таким чином, дослідження області Стрільця С не лише відкриває нові горизонти в астрономії, а й дає важливі вказівки для майбутніх досліджень, що можуть стати основою для розуміння еволюції зірок і самої Галактики Молочного Шляху.